SIAC

Каждый Человек значим, уникален, необходим и незаменим
12/18/17 18:42:20
 
Главная
 
 
Главное меню
Главная
О нас
Проекты
Документы
Статьи
Аналитические материалы
Это любопытно
Контакты
Партнеры
Видео материалы
Голосование
Нравится ли вам сайт
 
Аналитические материалы
Американское геофизическое оружие – HAARP
 
Статьи
ТАЙНЫЕ ВОЙНЫ СОВРЕМЕННОСТИ
 
Это любопытно
ОБЕЗЬЯНА ПРОИЗОШЛА ОТ ЧЕЛОВЕКА
 
Ссылки

 

Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті"

 

 

МІЖНАРОДНА
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

 

“СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ
ГУМАНІЗАЦІЇ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ
УПРАВЛІННЯ”

 

 

Р Е З Ю М Е

 

4 – 10 листопада 2000 рік

 

м. Харків
 
РЕЗЮМЕ
Міжнародної науково-практичної конференції
"Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління"
Україна, м. Харків, 4 – 10 листопада 2000 р.

 

Конференція організована з ініціативи Української Асоціації "Жінки в науці та освіті" (УАЖНО) при підтримці Харківської обласної державної адміністра-ції і Харківського міськвиконкому. Ця конференція є черговою з серії міждис-циплінарних конференцій, що організуються відповідно до  напрямків діяльно-сті УАЖНО з метою об'єднання зусиль українських і закордонних спеціалістів, наукових і практичних працівників, зацікавлених у розвитку демократії та про-гресу на основі системного, науково-обгрунтованого підходу до проблем науки, освіти і управління у всіх сферах людської діяльності.
Організаторами конференції виступили: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Українська федерація вчених, Харківський національний уні-верситет імені В.Н. Каразіна, Українська інженерно-педагогічна академія, Хар-ківський інститут управління, Північно-Східний Науковий Центр НАН України, Міжнародний Слов'янський університет, Харківське відділення Інституту еко-номіки НАН України, Добродійний фонд на честь сім'ї Алчевських, Асоціація жінок Харківщини "Берегиня".
У роботі конференції взяли участь 227 вчених, викладачів і практичних пра-цівників сфери управління України, Росії та Бєларусі, у тому числі 131 жінка і 96 чоловіків.
Серед них - представники Національної академії наук України, Верховної Ради України, Харківської обласної державної адміністрації, Харківського міськвиконкому, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Української академії державного управління при Президенті України, Академії митної служби України, Центрального економіко-математичного інституту РАН, Української інженерно-педагогічної академії, Національного аграрного університету, Української фармацевтичної академії, Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, Української лікарні відновлювального лікуван-ня "Занки", Українського головного державного інституту інженерно-технічних і екологічних вишукувань, Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, Українського науково-дослідного інституту фармакотерапії ендокринних захворювань, Українського державного університету харчових технологій, Університету внутрішніх справ, Національного аерокосмічного університету імені М.Є.Жуковського "ХАІ", Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", Астраханського державного педагогічного університету, Білгородського державного університету, Військового університету внутрішніх військ МВС України, Волинського державного університету імені Лесі Українки, Воронезької медичної академії імені М.М. Бурденко, Воронезького державного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Донецького державного інституту штучного інтелекту, Запорізького державного університету, Запорізького інституту державного і муніципального управління, Інституту генетики і цитології АН Бєларусі, Тавричного національного університету імені В.І. Вернадського, Харківського зооветеринарного інституту, Житомирського інституту підприємництва і сучасних технологій, Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Інституту екології, Кре-менчуцького державного політехнічного інституту, Міжнародного Слов'янсько-го університету, Науково-дослідного інституту з вивчення аномальних явищ, Наукового фізико-технічного центру МО і НАН України, науково-виробничої корпорації "П'ятихатки", НТК "Інститут монокристалів", ВАО "Євразійський концерн", Полтавського кооперативного інституту, Севастопольського держав-ного технічного університету, виробничо-комерційного підприємства "Натурп-родукт", Системного інформаційно-аналітичного центру, Харківської державної академії технології й організації харчування, Харківського державного економі-чного університету, Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Харківського державного технічного університету сільського господарства, Харківського художньо-промислового інституту, Харківської державної академії міського господарства, Харківської медичної академії після-дипломної освіти, Харківської обласної клінічної лікарні, Харківського обласно-го медико-санітарного центру "ХОСПІС", Харківського державного аграрного університету імені В.В. Докучаєва, Харківського державного медичного універ-ситету, Харківського державного технічного університету радіоелектроніки, Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури, Харківського інституту управління та інших ВУЗів, шкіл, науково-дослідних ін-ститутів, громадських організацій.

 

Серед учасників конференції було 19 докторів наук, 78 кандидатів наук, 30 аспірантів і здобувачів та 16 студентів. На конференції було представлено бі-льше ніж 80 організацій із 20 міст: Астрахані, Бєлгорода, Воронежа, Дніпропет-ровська, Донецька, Житомира, Запоріжжя, Києва, Кіровограда, Кременчука, Луцька, Москви, Мінська, Полтави, Самари, Сімферополя, Севастополя, Уфи, Харкова і Чернігова.

 

Відрадним є те, що у підготовці та проведенні конференції взяли активну участь молоді спеціалісти та студенти. Особливо хочеться відзначити самовід-дану роботу Безсонного В.Л., Макарової О.О., Маркової О.О., Пушкар О.М., Штифанюк С.П. (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна) і Пархоменко О.К. (Харківський інститут мистецтв).

 

До учасників конференції з привітанням від Верховної Ради України й Укра-їнської федерації вчених виступив Народний Депутат України, академік НАН України, Президент Української федерації вчених, Голова Північно-Східного наукового центру НАН України, доктор фізико-математичних наук Семиноже-нко В.П. Вагомості конференції додало участь у ній завідувача лабораторією стратегічних пріоритетів Центрального економіко-математичного інституту Ро-сійської академії наук, доктора фізико-математичних наук Варшавського О.Є., Народного Депутата України Алексєєва В. Г., начальника управління культури Харківської обласної державної адміністрації доктора філософських наук Моро-зко Л. Г., заступника Харківського міського голови з гуманітарних і соціальних питань Кийко В. В., члена колегії управління економіки Харківської обласної державної адміністрації, депутата районної ради, доктора економічних наук Внукової Н. М., заступника начальника управління внутрішньої політики обла-сної державної адміністрації Рубан В.В., заступника начальника управління економіки обласної державної адміністрації Радченко В.В., ректора Харківсько-го національного університету імені В.Н. Каразіна, доктора соціологічних наук Бакірова В.С., проректора з наукової роботи Харківського національного уні-верситету імені В.Н. Каразіна, члена-кореспондента Національної академії наук України Залюбовського І.І., ректора Української інженерно-педагогічної акаде-мії, доктора технічних наук, Артюха С.Ф., зам. директора Інституту економіки НАН України, доктора економічних наук, Золотарьова А.М., Президента Між-народного Слов'янського Університету, доктора технічних наук, Лауреата Дер-жавної премії Раковського Х.В., ректора Харківського гуманітарного інституту "Народна Українська Академія", доктора історичних наук, Астахової В.І., рек-тора Харківського інституту управління, професора Сердюка О.Д. та інших ви-значних учених, управлінців, представників громадських організацій.

 

Учасники конференції мали можливість обговорити широке коло актуальних питань, пов'язаних із теоретичним осмисленням і практичним розв'язанням проблем гуманізації та гармонізації управління, актуальність яких визнається сьогодні в усьому світі. Особливістю конференції є її міждисциплінарність, спрямованість на комплексне, системне висвітлення проблем управління, необ-хідність його гуманізації і гармонізації, що потребує вдосконалення як існуючих інститутів управління, так і системи вертикальних і горизонтальних зв'язків між ними і суспільними структурами. Саме міждисціплінарність і широке коло вза-ємозалежних між собою проблем в області управління визначили тривалість (майже тиждень) і структуру (щоденні пленарні доповіді) конференції.
На пленарних засіданнях конференції було зроблено 35 доповідей значними вченими і представниками органів управління. В них обгрунтовано освітлені сучасні проблеми теорії та практики державного управління з погляду забезпе-чення його гуманізації і гармонізації. Були висвітлені теоретико-методологічні, методичні і практичні аспекти управління економічними, екологічними і соціа-льними системами.
У процесі роботи п'яти секцій, трьох семінарів і трьох круглих столів було заслухано й обговорено більше ста доповідей і повідомлень, у яких підні-малися актуальні проблеми державного, регіонального і муніципального управ-ління, проблеми розвитку науки, освіти, охорони здоров'я і культури як визна-чальних складових цивілізованого розвитку суспільства, проблеми ефективності управління природокористуванням і природозбереженням як основи екологіч-ної безпеки, проблеми запобігання техногенних аварій і катастроф, розглядали-ся можливі шляхи вирішення проблем гуманізації та гармонізації управління в різноманітних сферах людської діяльності.

 

Міжнародність конференції дозволила побачити міжнаціональний харак-тер обговорюваних на конференції проблем, особливу їх гостроту на постсо-ціалістичному просторі, познайомитися з підходами до їхнього вирішення в ін-ших країнах із перехідною економікою.

 

Увазі учасників конференції були подані три заяви Української федерації вчених: Заява Української федерації вчених про пенсійне забезпечення вчених, Заява української федерації вчених про проект державного бюджету України на 2001 рік і Заява Української федерації вчених про проект податкового кодексу.
Учасники конференції вважають, що існуючий порядок визначення науко-вого стажу для нарахування пенсії, невизначеність порядку виплати пенсій нау-ковцям  позабюджетних установ, організацій і підприємств, залишковий прин-цип і рівень фінансування науки, практична відсутність планування державних асигнувань на державні програми по пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки, жорсткість оподатковування в науково-технічній сфері в Проекті Пода-ткового кодексу є неприпустимими і, не тільки не стимулюють розвиток вітчиз-няної науки, а є "антистимулюючими", що різко скорочує притік молоді у нау-ково-технічну сферу, що знижує інтелектуальний потенціал України. Учасники конференції цілком підтримують вимоги, висунуті Українською федерацією вчених у поданих заявах і приєднуються до них.

 

На пленарних і секційних засіданнях відзначалося, що ціна за постсоціаліс-тичні реформи економіки виявилася дуже високою і нічим не виправданою, а можливості подолання системної кризи в управлінні використовуються погано. Відсутність в економічних трансформаціях "підстраховочних" механізмів соціа-льної спрямованості призвели до різкого падіння життєвого рівня населення, 96% якого виявилося за рисою бідності. Різниця в розмірі прибутків багатих і бідних характеризується співвідношенням 1:26. Як показують соціологічні мо-ніторингові дослідження, бідність стає масовим явищем, росте соціальна на-пруженість у суспільстві. За останнє десятиліття населення Харківщини щоріч-но зменшується на 35 тис. чоловік. Різко зросла смертність, значно зменшилися і трудові ресурси. Але поряд з цим у 2,4 рази зросла чисельність працівників апарату управління.
Серед актуальних проблем управління складними соціально-економічними системами однією з найважливіших є гуманізація і гармонізація ринку праці. Було відзначено, що за даними державної статистичної звітності в Харківській області середньосписочна чисельність працюючих у галузях економіки регіону в 1999 р. скоротилася більш ніж у 2 рази і склала 42% до рівня 1992 р. Чисель-ність офіційно зареєстрованих безробітних у Харківській області склала 3,8% при середньому показнику по Україні 4,3%. Існує проблема молодіжного і жі-ночого безробіття (у регіоні 26,3% безробітних - молодь до 28 років, 62,6% - жінки).
Учасники конференції вважають, що першочерговою, найбільш актуаль-ною проблемою управління є проблема зайнятості населення, підвищення якос-ті життя широких прошарків населення, скорочення масштабів бідності. Вони акцентують увагу на тому, що масова бідність і безробіття є детонатором соціа-льного вибуху.

 

Проблема гуманізації взаємовідносин між керованими і керуючими система-ми стає предметом пильної уваги не тільки вчених, але і центрів прийняття управлінських рішень у світовому співтоваристві. Поняття “гуманізм” вжива-ється як у загальнофілософському, так і в етичному плані. Перше витікає з ви-знання  людського  походження  всіх явищ громадського життя, людини як пер-винної, основної ланки соціальної системи будь-якого порядку. Як етичне по-няття гуманізм припускає людяність у взаємовідносинах між людьми – визнан-ня цінності людини як особистості, її прав і свобод. У практичній життєдіяльно-сті людей ці обидва поняття взаємозалежні.
Під гуманізацією управління територіальною соціально-економічною систе-мою розуміється об'єктивна необхідність створення гідних матеріальних, інте-лектуально-інформаційних, організаційно-економічних, економіко-правових, соціальних умов життя всього населення території. Цілісність і організованість соціально-економічної системи залежить від наявності у неї загальної мети –    кінцевого (цільового) стану. Об'єктивною метою розвитку соціально-економічної системи є забезпечення максимального задоволення потреб широких про-шарків населення, що ростуть безупинно, при мінімальних втратах суспільства. Досягнення цієї мети можливо тільки за умови гармонізації управління соціаль-но-економічною системою, під яким розуміється об'єктивна необхідність забез-печення адекватності системи всім її внутрішнім підсистемам і зовнішньому се-редовищу. Гармонізація управління віддзеркалює об'єктивне прагнення суспі-льства до забезпечення стабільності, цілісності, економічної й екологічної без-пеки, усунення структурних диспропорцій. Розробка соціального проекту (про-екту розвитку соціально-економічної системи) відповідно до  вимог гуманізації і гармонізації можлива тільки на основі наукової методології.
Учасники конференції вважають, що однією з основних задач теорії розви-тку соціально-економічних систем є розробка методологічних і методичних ос-нов гуманізації і гармонізації управління складними соціально-еколого-економічними об'єктами.

 

Однією з найбільш гострих проблем сучасного державного управління є управління окремим регіоном і створення ефективної регіональної політики України. В галузі регіонального управління склалися такі проблеми: управлін-ський апарат не в змозі видавати управлінцям і підприємцям обгрунтований аналіз наслідків впровадження різноманітних політичних і економічних рішень, недостатній рівень кваліфікації державних службовців, недостатність стратегічного бачення і стратегічного мислення; відсутність легітимних центрів роз-робки стратегії, а також прозорості і зворотного зв'язку; невизначеність щодо відповідальності та критеріїв оцінки виконання рішень на різних рівнях управ-лінської ієрархії; недостатність суспільного контролю за прийняттям і виконан-ням рішень, недостатня роль громадських організацій.
Учасники конференції вважають за доцільне створення центрального орга-ну, головним завданням якого була б розробка програм розвитку, стратегії і та-ктики їхньої реалізації. При цьому органі повинна бути створена рада вчених як рекомендаційний орган, до участі в якій залучалися б вчені, що спеціалізуються на розв'язанні окремих економічних, соціальних, екологічних проблем. Такий орган повинний, крім того, тісно взаємодіяти з різноманітними підприємниць-кими асоціаціями, спілками, політичними і громадськими організаціями з ме-тою забезпечення суспільної експертизи управлінських рішень, що плануються, та їх наслідків (організації зворотного зв'язку).

 

При атестації науково-педагогічних кадрів ВАК використовує поняття спеці-алізованого наукового видання. Для цього складаються відповідні переліки ви-дань за конкретними галузями наук і фахів. Це поняття було введено ВАК України в 1997 році у зв'язку з появою багатьох видань, які взагалі неможливо було вважати науковими. Сьогодні визначаються такі основні критерії спеціалі-зованого наукового видання: наявність у складі редколегії 5 докторів наук від-повідного фаху (галузі науки); наявність організації-засновника, у штаті якої працює не менше двох докторів наук відповідного фаху (галузі науки); наяв-ність видання в головних бібліотеках України.
Учасники конференції вважають, що такий підхід до визначення спеціалі-зованого наукового видання і його використання як інструмента атестації нау-кових кадрів (у дисертаційних справах) не є оптимальним, тому що призводить до штучного гальмування наукових досліджень, що лежать на стику наук (між-дисциплінарних) і є найбільш актуальними з погляду  сьогодення, та комплекс-них проблем, висунутих практикою. Уявляється доцільним розподіл наукового видання і спеціалізованого наукового видання. При цьому на рівні ВАК пови-нні формулюватися вимоги до наукового видання. А питання про те, чи вважа-ти публікацію відповідною до спеціалізації, потрібно визначати для кожної ро-боти окремо. Це може здійснюватися спеціалізованими радами, а в суперечли-вих випадках – експертними радами ВАК.
Учасники конференції вважають, що в Україні в зв'язку з крайньою зно-шеністю основних фондів, експлуатації морально застарілого обладнання прак-тично у всіх галузях народного господарства, дуже гострою є погроза техноген-них аварій і катастроф. Проте ні на рівні суспільної свідомості, ні на рівні орга-нів управління ця проблема не сприймається як реальна погроза. Тому кожна така аварія стає черговою несподіванкою. Необхідно розробити на національ-ному і регіональному рівнях програми запобігання техногенних аварій і катаст-роф на основі всеохоплюючої ієрархічної системи моніторингу стану технічних і технологічних об'єктів.
Учасники конференції констатували, що гуманізація і гармонізація є най-важливішими характеристиками процесу реформування усіх сфер життєдіяль-ності. При цьому особливої актуальності набуває пошук ефективних взаємовід-носин між державою (в особі органів управління), суспільством і людиною.      Гармонізація суб'єктів цих відношень потребує вирівнювання позицій держав-них органів і громадянського суспільства не тільки шляхом розширення повно-важень громадськості, але й шляхом створення правових механізмів, спромож-них легітимізувати управлінські рішення різноманітного рівня. Підвищення ефективності підготовки управлінських кадрів повинно бути пов'язане зі ство-ренням адекватного господарського механізму управління, його широкої демо-кратизації та створенні систем безперервної освіти управлінських і підприєм-ницьких кадрів.
Учасники конференції вважають за необхідне створити банк даних вче-них, що займаються проблемами управління, розробити багаторівневу систему постійно діючих схем зворотного зв'язку органів управління з громадськістю на базі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
З огляду на виняткову гостроту екологічних проблем, учасники конференції вважають за необхідне розробити ефективний механізм активізації суспільної думки з питань охорони навколишнього середовища і його впливу на форму-вання управлінських рішень; підсилити пропаганду екологічних знань через ЗМІ, установ освіти, громадські організації, державні структури.

 

Просити голову Харківської обласної державної адміністрації, голову Харків-ської обласної ради, голову міськради м. Харкова, керівників адміністративних районів і міст обласного підпорядкування надати допомогу в організації обго-ворення “Проекту Концепції розвитку інноваційної і новаторської діяльності в Харківській області на прикладі АПК".

 

Вийти у владні структури з пропозиціями:
а) про створення регіонального центру, діяльність якого буде спрямована на розробку проблем, пов'язаних із застосуванням інформаційних технологій в освіті (включаючи медичні аспекти), і дослідження впливу інформаційних тех-нологій на суспільство;
б) про необхідність гармонізації навчальних програм з дисциплін фізико-математичного і гуманітарного циклів; про неприпустимість простого скоро-чення навчального часу в середніх навчальних закладах на дисципліни фізико-математичного циклу;
в) про неприпустимість збільшення загального навчального навантаження (у розрахунку на одну дитину) у середніх навчальних закладах;
г) про необхідність проведення атестації і сертифікації робочих місць, ство-рення центру фахової безпеки й охорони здоров'я користувачів комп'ютерів, розробки професійно безпечних комп'ютерних технологій.

 

Заслуговує підтримки ініціатива проведення дитячої програми в рамках кон-ференції, завдяки якій діти учасників конференції не  тільки  були  зайняті  під  час пленарних  і секційних засідань, але й одержали заряд творчої енергії, но-вих знань. З дітьми безпосередньо працювали студенти, що забезпечувало не-формальність відношень. В Дитячій програмі взяли участь 25 дітей, що мали можливість відвідати музей природи, ботанічний сад, зоопарк, історичний му-зей, бібліотеку, де реально познайомилися з історичною спадщиною країни і стародавнім світом природи, світом старої книги, побачили рукописи і перші друковані книги, книги на листях пальми й таке інше.
Крім того, дітям була надана можливість попрацювати на комп'ютері, ство-рити свої найпростіші мультики. Але основне, усі вони, незважаючи на вік, ви-конували наукову роботу – розробляли проект “Управління містом”. Можна з впевненістю сказати, що задана велика тематика конференції виявилася дуже близькою дітям і отримала своє віддзеркалення в їх проектах, поданих на суд дорослих.
Учасники конференції відзначають, що запропонована форма роботи з ді-тьми є унікальною, цікавою, забезпечує залучення дітей до наукової роботи; студенти при цьому одержують унікальну педагогічну практику в нестандарт-них умовах, а участь у такій програмі провідних вчених забезпечує високий пі-знавальний і творчий рівень заходів і живий зв'язок поколінь. Крім того, це до-зволяє брати участь у конференції, навіть на виїзді, всією сім'єю, що працює ще і як чинник зміцнення сімейних відношень. Очевидно, що досвід включення дитячої програми до програми серйозних наукових конференцій необхідно пропагувати і розширювати.

 

Учасники конференції відзначили актуальність і практичну корисність кон-ференції “Сучасні проблеми гуманізації і гармонізації управління” і вважають за необхідне зробити конференції за цією тематикою регулярними.

 

Учасники конференції вважають за необхідне:
-              опублікувати звіт про роботу конференції в пресі на загальнодержав-ному рівні;
-              підготувати за матеріалами конференції тематичні збірники, що освіт-люють проблеми, що обговорювалися.

 

Учасники конференції висловлюють подяку організаторам конференції, особливо Українській Асоціації "Жінки в науці та освіті" і проректору з науко-вої роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, члену-кореспонденту НАН України І.І. Залюбовскому, які взяли на себе основний тя-гар організаційних робіт.
 
< Пред.   След. >

 16.09.2007 20:59